![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
-Ходят слухи, что Зеленский и Вакарчук собираются становится Президентами. Не было ли желания войти в политику и «всем там насовать»?
-Я бы пошел, если не одно «но». Просто политика, даже в веселой стране Украине — это «унылое г@вно». Я заметил одну вещь. В политику в Украине обычно идут люди, которые не состоялись в своей основной профессии. Может быть это не касается бизнеса. Бизнес — это не профессия, а состояние души, хотя я могу ошибаться. А профессионал, который чувствует кайф от своей профессии, ее ни на что не променяет. Я не могу себе представить великих политиков, которые поменяли свою специальность. Например, Цезаря, Наполеона. Они были военными и они кайфовали от войны. А так чтобы работал все время хорошим слесарем-сантехником, кайфовал от своей работы, а тут вдруг пошел в политику… Что-то не складывается.
Нове інтерв'ю Леся
Dec. 27th, 2017 11:36 pm
Цьогоріч вийшов перший роман Леся Подерв'янського "Таинственный амбал". Гротескна концентрація соціального та автобіографічного досвіду відомого автора. В інтерв'ю DT.UA Подерв'янський і розповідає про амбалів, корупціонерів, а також про індивідуальні особливості сприйняття новорічних свят.
На обкладинці "Амбала" — таємничий незнайомець на соломі (чимось схожий на молодого Діна Ріда чи на молодого Подерв'янського). За спиною стильного "чувака" — таємниче марево високих гір та безкрайнього романтичного простору. Про який колись гучно голосила Софія Ротару: "Романтикэ сингуря, сау ку драгостя…"
Втім, знаючи автора, не варто чекати романтичних шмарклів у його виконанні — в його ж першому романі. Це очікувано досить жорсткий і колючий текст, прошитий стьобом та сарказмом на межі абсурду.
Безумовно, це рахунок автора до часу, до соціуму.
( Read more... )
Ви не сумуєте за романтичним періодом кінця 1980х – початку 1990х?
– Звісно, ні – тоді ж іще був совок. Я дуже зрадів, коли совку настав пі…ц і закінчились радянська влада й комунізм, бо різниця стала величезна. Зараз мені значно комфортніше. Рецидиви совка є й тепер, але жити в концтаборі й за його межами – зовсім різні речі. Хоча цікаво й у концтаборі також.
На швидкі зміни сподіватися не варто. Але вже зараз, думаю, Україна насправді ділиться не на Схід і Захід, а на совок і несовок.
До якої групи віднесете нашу владу?
– Усе це якраз совки. Жлоби, які насправді нічого не вміють, і завдання яких – не допустити до влади того, хто вміє. Тому що головний ворог для нинішньої влади – професіонал. Тільки за умови відсутності професіоналізму вони можуть якось існувати. Насправді ж проблеми, ще складніші за наші, можна досить швидко вирішити. Приклад Грузії це показує. Ще кілька років тому люди там вирубували платани на проспекті Руставелі в Тбілісі, щоб натопити домівку – я сам усе це бачив. Треба тільки воля й розум. Те, що називають здоровим глуздом – більш нічого. У нашої влади його не було ніколи. Я, принаймні, не помічав.
( Read more... )
Українці не хворі
Mar. 6th, 2011 09:40 pm
Лесь Подерв’янський – художник, поет і драматург, відомий зокрема своїм твором "Гамлет" та іншими нетрадиційними переспівами, відповів на запитання Бі-Бі-Сі та слухачів в інтерактивній програмі "Добрий вечір з Лондона" 4 березня. Він зокрема сказав, що головна проблема України в тому, що у неї немає і "майже ніколи не було еліти".
