p35: (їжачок під мухою)
[personal profile] p35
У своєму нещодавньому інтерв’ю журналу wSieci на запитання журналістів про найважливіше на зовнішньополітичному фрон­­ті польський президент Анджей Дуда найперше згадав про саміт Тримор’я — країн, що розташовані між Адріатичним, Балтійським та Чорним морем.



Він має відбутися цього літа у Вроцлаві (перша така зустріч відбулася в хорватському Дубровнику влітку 2016-го). «Це важлива ініціатива для Польщі, для країн нашого регіону та для ЄС, метою якої є більша згуртованість між країнами спільноти», — зазначив глава держави. Також додав про потребу покращення інфраструктурних зв’язків між державами: «Маємо порти, хотілося б переміщатися швидко не лише на Захід, а й до Будапешта, Бухареста, Софії та Загреба». Утім, Дуда не згадав тут про Київ…

На час публікації цього інтерв’ю між президентським палацом та польським сеймом курсувала група представників законодавчих органів Центральної та Східної Європи, які приїхали до Варшави на саміт голів парламентів цієї частини континенту. Вітальне слово глави держави слухали представники майже двох десятків країн зі сходу Євросоюзу та на схід від його кордонів. Серед них у залі були, зокрема, спікер Верховної Ради України Андрій Парубій та посол України в Польщі Андрій Дещиця. «Маю сказати, що співпраця міжнародна тут, у нашій частині світу, нашій частині Європи, стала для мене від самого початку одним із пріоритетів президентства. Для цього, власне, разом із президентом Хорватії пані Коліндою Ґрабар-Кітарович започаткував те, що ми назвали Ініціативою співпраці країн Тримор’я — країн, що розташовані між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями», — заявив Дуда у вітальному слові до голів парламентів.

Рік тому у виступі в Дипломатичній академії в Києві під час урочистостей до Дня Незалежності України президент Польщі теж згадував про цей тип регіональної співпраці. Він дуже чітко окреслив, що в регіоні Тримор’я «в історичному сенсі вкорінені як поляки, так і українці». Здавалося б, такими заявами він продовжує лінію Пілсудського — Качинського в зовнішній політиці. Однак Анджей Дуда вніс певні корективи в проект «Міжмор’я» своїх ідейних попередників.
Уже наступного дня він вирушив на саміт у хорватський Дубровник, де ініціативу «Тримор’я» було окреслено лише як проект країн центрально-східної частини Європейського Союзу. Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина й Словенія висловилися за неї як «неофіційну платформу для забезпечення політичної підтримки та рішучих дій щодо конкретних транскордонних і макрорегіональних проектів». Про всяк випадок у заяві учасників саміту також ішлося про те, що «ініціатива «Тримор’я» відкрита до партнерства та окремих проектів із зацікавленими державами чи представниками бізнесу з усього світу», однак минулий рік показав, що вона все ж таки плекається як проект в межах ЄС. 

Польща також не покидає сентименту регіонального лідера, а тому намагається проводити в себе різноманітні зустрічі представників Центрально-Східної Європи

6–7 липня у Вроцлаві відбуватиметься наступний саміт країн Тримор’я. Запрошено туди також президента США Дональда Трампа. Ще в лютому 2017-го йшлося про те, що, можливо, туди запросять й Україну. Однак наразі різні джерела повідомляють, що зустріч планується без участі Києва. Це, вочевидь, прагматичний крок, бо показує, що країни зі сходу ЄС прагнуть співпрацювати без певних, зокрема інфраструктурних, перешкод. Однак точно не далекоглядний.

Ще в інавгураційній промові польський президент зазначив, що в зовнішній політиці фокусуватиметься на поліпшенні відносин із країнами свого регіону — Центрально-Східної Європи. Акцент на посиленні регіональної співпраці є і в програмі партії «Право і справедливість» (ПіС) — нинішньої керівної організації країни, яка підтримує Анджея Дуду.

«Дивлячись на програму нинішньої правлячої партії Польщі, ми не знаходимо згадки про Міжмор’я. Але бачимо сентимент до регіонального формування й амбіцію організації Східної та Центральної Європи в певний м’який блок у ЄС на противагу французько-німецькому локомотиву. Це таке євроскептичне бачення ПіС», — каже в коментарі Тижню дослідник із польського Університету Лазарського Остап Кушнір. Концепція Міжмор’я як союзу країн Східної Європи сягає міжвоєнних часів. Тоді Юзеф Пілсудський розглядав його як об’єднання на противагу двом загрозам — Німеччині та Росії. У 2008-му про нього згадав тодішній польський президент Лех Качинський у зв’язку із агресією РФ у Грузії. Зважаючи на серйозну небезпеку з боку Росії не лише щодо Східної Європи, відродження цього проекту сьогодні є дуже актуальним. Однак фахівці вказують на кілька перешкод для його реалізації. По-перше, відсутність достатніх фінансових можливостей для такої ініціативи. По-друге, не всі країни є членами ЄС, і, вочевидь, це й спонукало Анджея Дуду до формування свого бачення співпраці в регіоні як ініціативи лише країн зі сходу ЄС. По-третє, не всі в нинішньому варіанті цього регіонального м’якого блоку раді участі України. Серед таких, зокрема, як стверджують деякі дослідники, й Угорщина.

Однак Польща також не покидає сентименту регіонального лідера, а тому намагається проводити в себе різноманітні зустрічі представників Центрально-Східної Європи. Вже вдруге в сеймі (цього року 17–18 травня) збиралися голови та заступники голів парламентів Центральної та Східної Європи. З’їхалися представники не лише країн ЄС, а й України, Азербайджану, Вір­менії, Молдови, Туреччини. Маршалок польського сейму Марек Кухцінський у вітальному слові до учасників окреслив «наш регіон» як простір «між Середземним, Чорним, Каспійським та Балтійським морями». Теми, які обговорювали учасники, відповідали потребам часу: безпека, роль національних парламентів, інфраструктура. Останній аспект має серйозну вагу для України: важливим інфраструктурним проектом для країн Центрально-Східної Європи є побудова автомагістралі Via Carpathia, яка повинна покращити зв’язок на осі «Північ — Південь». Спершу планувалося, що вона не матиме відгалуження через Україну. Сьогодні говорять, що ця траса включатиме й українську гілку, а це справді вагоме досягнення для того, щоб країна не залишалася «на зв’язку» з 
нашим регіоном. 

Участь України в ініціативі «Тримор’я», з одного боку, є очевидною та необхідною для багатьох її прихильників, зокрема, для Польщі. Особливо важливою ця участь є в питанні постачання енергоносіїв. Віце-президент енергетичної компанії PGNiG Мачей Возняк під час конференції в травні 2017-го казав про те, що «Тримор’я в газовій сфері розпочинається з України»: вона є для Польщі важливим ринком збуту газу; окрім того, залишається ключовим транзитером енергоносіїв із Росії до ЄС. Загалом геополітично концепція Тримор’я без України здається неповною.

На торішньому саміті в Дубровнику серед присутніх у ранзі президента були представлені лише Хорватія, Польща, Угорщина, Литва, Словенія й Болгарія. Решта учасників ініціативи були нижчі за статусом. Така вибірка означає, що ініціатива є перспективною не для всіх. Поки що невідомо, хто представлятиме країни у Вроцлаві на саміті, присвяченому Тримор’ю. Хоча, якщо проаналізувати риторику польського президента з представниками країн Центрально-Східної Європи, видається, що він прагне зробити цю подію більш значущою, ніж попередня зустріч. Водночас на період саміту зсунуто проведення Wroclaw Global Forum — найпотужнішої щорічної трансатлантичної конференції в Польщі, яка цього року також буде присвячена темі Тримор’я.

Залишається питання: чому ініціативу наразі бачать без участі України? Адже про важливість Києва в цьому проекті сказано чимало. Крім того, на думку голови Центру польських та європейських студій НаУКМА Олени Бетлій, «участь України в саміті була б сигналом про те, що вона є частиною Центрально-Східної Європи, а не здомінованого Росією пострадянського регіону». Поки що сигнали для Києва не зовсім втішні. 

 Поцуплено



September 2017

M T W T F S S
    123
456789 10
1112 1314151617
18192021222324
252627282930 

Мітки

За стиль дякувати

Розгорнути мітки

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 10:01 pm
Powered by Dreamwidth Studios